Можливо, я скажу крамольну річ,
та я зовсім не люблЮ Новий Рік,
всі ці химерні закупівлі всюдибіч,
цей п'яний галас, цей постійний крик...
усі надії, що все зміниться в цю ніч,
всі сподівання на якесь магічне чудо,
ага, поїли олів'є, і певна річ,
все зранку знов інакше буде...
прокинувшись під вечір хтозна-де,
і хвора голова, в сум'ятті знов свідомість,
в очікуванні дива, що прийде,
отримуєм черговий день натомість...
це свято вже давно - проста формальність,
всі випили, поїли, феєрверк,
черговий тост під телевізор - знов банальність,
хмільна свідомість знову просить небезпек...
не знаю, просто я не вірю в диво,
у ці казки, в бажання, забобони,
бо звечора немов усе красиво,
ялинка, стіл, із тостів марафони...
всі щось загадують, бажають щось собі,
рахують вголос лічені секунди,
а потім новий день - і поготів...
все теж самЕ, і все ті ж самІ люди...
нічого не стається за цю ніч,
можливо, ми стаємо трохи старше,
вже розумієм, що ця гра не варта свіч,
черговий рік - і знову все як завше...
тож, цього року я банально ляжу спати,
не покладаючи ніяких сподівань,
щоб зранку знову потім не картати,
що Новий Рік не справдив всіх моїх бажань...
не намагаюсь я до когось докричатись,
бо правда є у кожного своя,
я хочу вірити, чи, може, сподіватись,
що кожен бажане отримає...так хочу я...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545013
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.12.2014
автор: Sama_po_Sobi