Упіймаю на прузі хмаринку,
Синьоокій вітрилко напну.
Увіллю свого серця частинку
Й на небесному струзі помчу.
Де берізки втомились чекати,
По стежині назустріч біжать.
Задурманені в пахощах м’яти.
Сиві клени в дворі гомонять.
Кажуть досить по світу блукати
Йди до хати, ступай на поріг.
Глянь на лавці зажурена мати,
Виглядає тебе із доріг…
Прихилила голівку до тину
Посивіла голубка в літах.
Не одну прогляділа вже днину,
Біль розлуки в глибоких очах.
Як колись до її усміхнуся,
Обніму, до грудей притулю.
Лиш не плач моя рідна матусе,
Ради тебе, я крила спалю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544954
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.12.2014
автор: Дід Миколай