Поселенці і ставочні акварелі

На  мілинах  осельних  озерець
На  ковзанки  пан  Лід  скликає  радість.
Неділя,  за  дітей,    і  –  навпростець,
Сім,я    -  до  льодоковзаночок  ласих.
А  там,  ...переселенці,  в  сніг    бубнять
Про  схід,  незрозумілий,  в  цих  оселях.
Жінки,  лід,  сонце  –  поселенцю:    «Сядь...
Зрадій  з  дітьми  ставочним  акварелям.
Тут  в  спинку    вітер  в  молоці,  як  Бог-пропеллер,
Як  ми  –  до  сніжних  стель  і  доль,  й  до  нас  так  –  стелі...»

Всіх  –  запросили  в  гості  після  втіх.
За  людяне  –  борщ  пили  у  сметанці.
Є  мить  щаслива  –  стало  краще  вранці!
І  ми  і  поселенці  –  люди!  Й  в  сніг.

11.12.14  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543170
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 12.12.2014
автор: Юхниця Євген