Коли небо опускає свої важкі повіки,
А речі навколо починають оживати,
Мовчи.
Будь ласка.
Ні слова.
Навіки.
Як в ка́зках.
Коли вдома, буває, вимикають світло,
Електроенергію, газ чи, найчастіше, воду,
Стань
Для мене
Весняним
Вітром.
Без льоду.
Може, досить до ста рахувати щоночі.
Може, слід перестати шукати смертельні бої.
А ти знав, що
Щастя
Має
Очі?
Твої.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542871
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.12.2014
автор: Комета