В біло-пухнастому, томному затишку,
Серед намиста з крижинок казкового
Палко чекаю від вічності натяку…
Пильно шукаю чогось загадкового…
В срібно-морозному просторі холоду
Швидко крокую крізь пелену звичності.
Кожного року втрачаю я голову –
В чарах гублюсь від морозної свіжості.
В пишно засніженім погляді стомленім
Я відшукаю надію й пояснення.
Серед дитячих загублених спогадів
Викрою серця тяжкого прояснення..
В сніжно-розкішному убранстві вулиці
Вже засвітились різдвяні ліхтарики.
Без передиху хурделиця куриться…
Випити б теплого для профілактики…
В ніжно розписаній квітами шибочці
Я розшукаю святкове піднесення.
Душу відкрию сніжинці, як подружці,
В чеканні поточного року завершення.
В продовження теми http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530153
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542707
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 10.12.2014
автор: Inness911