Ти мов рiка, я наче човен

 Ти  мов  рiка,  я  наче  човен
 Разом  пливемо  в  синю  даль,
 Та  човен  мiй  водою  повен
 I  весла  зламанi,  на  жаль.

 А  ти  бiжиш,  не  помiчаєш,
 Як  в  хвилях  я  твоїх  тону.
 Хоч  достеменно  добре  знаєш
 Тебе  я  вже  не  перетну.

 Та  що  тобi  з  такого  дива?
 Ти  знов  бiжиш  у  синю  даль,
 Твоя  душа  така  щаслива,
 В  моїй  лиш  смуток  i  печаль.

 Так  i  лишусь  в  твоїй  безоднi...
 Широким  морем  станеш  ти,
 Щоб  бігти  далi  вiд  сьогоднi
 В  безкрайнiх  хвилях  самоти.

 10.09.2008.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542678
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.12.2014
автор: Сергій Дроботенко