В передчутті святкової забави
Я хутко мчу додому по снігу.
Покинувши усі рутинні справи,
Наспівую щедрівки на бігу.
Перина з діамантів під ногами,
І тисячі світил - у небесах...
Довкола снігові стоять вігвами,
і в'ється серпантином шлях.
У вікна зазираю, мов малеча,
що цілий рік чекає Коляду.
Ну що мені колюча холоднеча?
Я з нею в товаристві йду!
Ну що мені той вітер і сніжинки,
Котрі летять у вічі зусібіч?
В повітрі пахне хвоєю ялинки,
А незабаром Новорічна Ніч!
Гірлянди, подарунки, феєрверки,
І райдужні стрічки усюди!
Яскраві кульки, лампочки, цукерки...
В очікуванні дива люди!
Ба може й я зустріну на шляху
Снігурку й Дідуся Мороза?
Так он він!.. На сусідському даху!
А олені йому пильнують воза.
А там пакунки, іграшки, листи...
Там солодощі і прикраси...
Лиш у дитинство не спалім мости!
Душа в нас непідвладна часу!
По кризі фігуристкою катаюсь,
Кружляю... Хоч без ковзанів.
До перехожих радісно всміхаюсь,
Поміж чарівних райдужних вогнів...
8.12.14.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542517
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.12.2014
автор: Богданочка