Кульгають години,
Врізався день, точаться тоненькою цівкою
Сірі думки…
Дими ….
І поспіхом надягаю речі,
Мерзнуть плечі..
І так недоречно замерзли вікна.
То ти?
Котячі лапи
Малюють мапу на кухню,
Де вказують на магічне місце,
І суне сонце пухнасте рильце
У очі, в порожню тарілку.
Це кіт, немов ененло,
Злітає на стіл…
Ах ти!
Зі столу.
Сміюся на цю потвору.
Відчиняю льодяну комору -
вгадай, що сонечко хоче…
Млинці, молоко, ковбаска,
Дарує моливу-казку - муркоче…
Впиваюсь…
Поруч з котом на кріслі всідаюсь
Не хоче.
Чухаю вушка, животик...
Лоскотний дотик - кігтики точить.
Розтягує спинку, носика морщить -
Ще хоче.
Муркоче!
Вгадала!!!
05. 12.2014р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541792
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.12.2014
автор: gala.vita