ГРУДНЕВИЙ РАНОК

Ніч  відповзала  надто  довго,
не  кваплячись  права  віддати.
Похмурий  ранок  ледве  човгав,
мабуть  хотів  іще  поспати,
то  ж  плентався,  мов  те  ледащо,
що  незугарне  до  роботи,
і  не  хотів  приймать  нізащо
на  себе  всі  діла  й  турботи.
Безрадісно,  не  так,  як  завше,
повільно  плив  у  ритмі  блюзу,
не  міг  у  такт  попасти  з  маршем,
в  якому  поспішали  люди.

Грудневий  ранок  любить  спати.
Поки,  очумавшись,  збереться
дню  естафету  передати  –
знов  ненаситна  ніч  ввірветься.

             3.12.2014  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541259
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.12.2014
автор: Світлана Моренець