коли все помирає ми залишаємось
людьми які колись були щирі серцем
без черствого слова і цвілого хліба
ми розпинали у власних обіймах
людей хто для них були найріднішими
воскрешаючи потім розп'ятих у віршах
просто тому що нам так хотілося
обіймати відчуваючи необмежену владу
знаючи що людина в Твоїх обіймах
зробить для Тебе
все
28.11.2014р. [20:41]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540954
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.12.2014
автор: Віктор Шупер