Іуда досить нам брехати.
Пора скінчити «соловю».
Ішов би геть відпочивати,
Брехнею викрешеш вогню.
Тож мабуть досить гостювати
У нас закінчились слова.
Й у вічі досить нам плювати,
Терпіння випито до дна.
Горить… Україна чужая,
Та вам плювати на даху.
Для вас війна, що мать родная
Там доляр, дєньга на слуху.
І що вам кров людська, водиця
Начхати, що там у гаю…
Для вас Престольний косовиця,
Бо там, в Печерах, як в Раю!
Та ні, збирайся вже зігрітий.
Чекає в зграї вороння.
Пора, додому хамовиті,
Козацька ж бо горить земля.
Дикунське вигубить насіння
Щоби ніколи не зійшло.
Ця кара з Божого веління,
Чекала вас уже давно…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540797
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.12.2014
автор: Дід Миколай