Подивлюся рясно -
Сипле щиро, красно
Із Твойого краю золотих гербів.
Може, я невчасна,
Серце світить ясно
І скликає в світ цей доньок і синів.
Воду неба пити,
Сонця молотити
Із засіків повних, дивних, потайних.
Зі свого насіння
Маєм посадити
Гостропелюсткових пік в саду для них.
1 грудня 2014 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540778
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 01.12.2014
автор: Люба Скоробогата