Здіймає сині крила вечір,
Ледь-ледь торкається землі.
М'яким пером,немов лелечим
Розтане скоро вдалині.
Йому на зміну ніч патлата
Зіллється щедрістю зірок.
Із сяйва місяця соната
Вплететься в небо,мов вінок.
Захрумкотить морозним духом
Груднева ніч... І мимохіть
Пройдеться тихо білим смухом
Поміж соснових верховіть.
Під ялівцем розхутряніє,
Легеньким вітром зашумить.
Опустить срібні свої вії
Зимова ніч - казкова мить.
5.12.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540549
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.11.2014
автор: Ірина Кохан