Прощається ТА,
що фарбує все кольором крові..
А завтра снігами усе замете, мов з бочки…
Маленька комашка малює мультяшних героїв.
Дрібненькій комашці
насправді - чотири рочки.
А завтра твої картини –
усі, мов дим…
Чи як Пікассо – з розгону… Усе – на дрова!
Цей світ, він є і буде завжди молодим…
Де біль – пісок..
де всі почуття – полова…
А хтось же казав тобі –
"від тюрми й суми…"
На фоні розлук, побачень, і вічних воєн…
Сьогодні, в переддень нестерпної, злої зими
маленька комашка
малює мультяшних героїв…
Герої (казкові) – світами!
– з легкої руки...
А завтра – усе льодами, річки й ставочки.
Вона вже знає, за снігом – завжди квітки!
Це ж так багато...
комашці чотири! рочки…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540454
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2014
автор: гостя