Пахнуть хлібом матусині руки.
Пахнуть полем, осіннім димком,
Із морозу втомились, розпухли,
Пахнуть сіном, а ще – молоком.
Я мала їх беру в рученята,
Роздивляюсь шурпату долонь
І кмітливі, живі оченята
Вже знайшли сивину біля скронь.
Час пливе в неквапливому русі,
Коливкий , непостійний, мов ртуть.
Пахнуть хлібом долоні бабусі.
Їх онуки в ручата беруть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540106
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.11.2014
автор: dream sky