Меланхолічне таке вийшло

Посидь  зі  мною  за  чашкою  чаю.
Так  тихо  в  каміні  згорає  нудьга.
Ми  любимо,  терпим,  жалієм,  кидаєм...
Досип  собі  цукру...а  може  вина?

Сьогодні  надворі  прощалося  літо.
І  ніби  повітря  налилось  добром.
І  ніч  застелила  блакить  оксамитом.
І  з  нами  камін  поділився  теплом.

Ще  трошки  і  ранок  -  збиратись,  спішити,
Шукати  щось  варте,  терпіти  людей...
Посидь  ще  хоч  трошки,  я  люблю  ці  миті,
Коли  ніч  без  сну  перходить  у  день.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539518
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.11.2014
автор: Jordan