3. Телебачення

Саме  з  такими  настроями  після  побаченого,  почутого  і  що  не  менш  важливо  –  відчутого,  розпочався  для  Олега  Новий  2012  рік.  Що  несе  він  з  собою?  Які  випробування  чекатимуть  нашу  багатостраждальну  землю?  Все  стихло,  вкрито  білосніжною  ковдрою  огріхи  людського  господарювання.  У  новому  році  не  личить  одразу  починати  свою  діяльність  з  серйозних  і  рішучих  дій.  Але  вся  земля  очікує  на  щось,  бодай  невідоме,  нехай  навіть  поступове  діяння,  коли  можна  буде  відкрито  вступати  у  бій.
Затаївся  біль,  лине  з  повітрям  неспокій,  тихо  осідає  на  серці  щоденна  печаль.  Зникають  сторінки  календаря,  спинається  на  ніжки,  дорослішає  і  прогресує  цивілізація.  Чому  ж  від  прогресу  і  зрілості  так  гірко  стає  на  душі  і  на  серці?!  Змінюються  століття  тисячоліттями,  а  людська  безпорадність  і  вада  не  зменшується.  Одні  люди  блукають  у  безвиході,  безвісті,  а  інші  –  упиваються  власним  марнославством  і  марнотрацтвом.
Навідав  Олег  старшу  сестру  –  Олену,  поговорили-погомоніли  про  життя-буття,  як  годиться  пригадали  минуле  і  зупинились  на  сьогоденні.  Розповіла  Олена  дивну  річ,  як  за  останні  півроку  дуже  зблизилась  у  спілкуванні  з  тридцятирічною  сусідкою  –  Валентиною.  Дівчина  працьовита,  вихована  волею  і  завзяттям  села,  двоє  діточок  світові  подарувала  Павла  та  Іринку.  Непоказної  зовнішності,  але  харизматична  вдача  і  веселий  характер  додавали  чималої  популярності  Валентині  в  молодості.  Шанувальників  мала  вдосталь,  однак  чому  вибір  її  зупинився  на  теперішньому  чоловікові,  пояснити  не  може.  Володимир  –  вродливий  зовні,  заради  втіхи  якого,  певний  тип  жінок  ладні  дотепер  на  все.  Одначе  Валентина  не  належала  до  їх  когорти  і  що  манило  її  у  Володимирі  дійсно  не  розуміла.  Але  тепер  усе  змінилось,  збігло  чимало  днів  з  моменту  їхнього  одруження  і  Володя  врешті  показав  своє  справжнє  обличчя.  Коли  декретних  коштів  перестала  отримувати,  то  і  незчулась,  як  чоловік  зменшуючи  щораз  зарплатню,  яку  доносив  додому,  вперше  підняв  на  неї  руку.  Повернутись  в  село  жінка  не  може,  адже  на  постійне  проживання  ані  її,  ні  діточок  бачить  там  не  бажають.  Щоб  покинути  чоловіка  і  винайняти  квартиру  немає  коштів.  Тому  і  доводиться  терпіти  знущання  чоловіка  заради  дітей.  А  хіба  вона  одна  така  неприкаяна  в  цьому  світі?  За  ці  декілька  місяців  Олена  позичила  новій  подрузі  добрячу  суму  і  потроху  все  почало  змінюватись.  Непомітно  для  самої  Олени,  Валя  почала  підробляти,  чоловік  веселити  зарплатнею,  тільки  в  Олениній  сім’ї  справи  стрімко  погіршились,  немов  витрати  в  кілька  разів  збільшились  і  ось  уже  останні  декілька  місяців  їм  ледве  вистачає  розраховуватись  за  своїми  зобов’язаннями.  Тоді  і  дійшли  висновку  брат  із  сестрою,  що  гроші  –  це  дійсно  енергія,  коли  припускаєшся  необдуманого,  безпідставного  чи  непідкріпленого  благом  відпливу  їх  із  дому,  от  і  можеш  одержати  неймовірного  обміну  становищем.
Далі  продовжуючи  тему,  розмова  їхня  зайшла  за  телебачення.  Як  результат,  що  витікав  із  бесіди,  було  заключення:  матеріали,  показані  там,  підібрані  виключно  з  метою  увібрати  увесь  негатив,  ретельно  відібраний  інформаційними  службами.  Принаймні  Олег  не  брав  під  сумнів  цю  думку  до  останнього  свого  подиху.  І  звичайно,  не  могли  вони  не  зачепити  тему,  яка  щораз  була  в  їхньому  раціоні.  «Як  справи  у  світі  письменства,  які  нові  здобутки  та  інтриги  заполонили  світ  митців?»  Нічого  радісного  не  міг  доповісти  сестрі  Олег.  Адже  один  упивається  власною  бездіяльністю,  інший  –  в  усьому  і  в  усіх  бачить  політичні  методи  впливу,  в  майбутньому  досягнення  яких  приведе  до  бажаних  висот.  Але  це  не  що  інше,  як  чистої  води  марнославство,  адже  з  пустого  кухля  води  не  вип’єш,  так  і  за  рахунок  решти  не  хороше  самому  прославитись.  Не  добре  користуватися  хвилинною  слабкістю  іншого,  аби  оволодіти  його  статусом,  не  хороше,  ховаючись  за  світлими  намірами,  підняти  цілий  пласт  із  занепаду,  а  насправді  будувати  реалізацію  своїх  цілей.  Не  хороше  із  письменника  свою  душу  перевтілювати-перетворювати,  віддавати  на  поталу  гразнючим  обіймам  політика.  Не  мається  на  увазі  владу  в  державі,  а  володарство  над  творчим  класом,  керманичем  якого  так  хочеться  стати  людині,  якій  не  адресувалось  це  управління.  Так  відчував  це  Олег,  чи  вірним  було  його  чуття  він  не  знав,  як  і  не  мав  підґрунтя,  яке  було  б  в  силі  заперечити  чи  заявити  протилежне.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538863
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.11.2014
автор: Лiлiя Cтacюк