В твоїх словах шукаю я спасіння,
Бо так болюче ранить самота.
А ти ж мій біль, мелодія осіння,
В безсонну ніч із відчаю сльота.
І гасне день, коли ти так далеко,
Що і думки не долетять туди.
Хоч подзвони: ти знаєш, як нелегко.
Не прожену. Ти головне: прийди.
І буде ніч, закутана у ніжність,
А рано тихо попрошу «Зажди…»
В вікно поглянеш: «Як іти у сніжність?
Тож я лишусь у тебе… назавжди!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538859
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.11.2014
автор: Олена Іськова-Миклащук