Розкриваюся квіткою
Перед днем,
Що в вікно заглядає
Клаптиком неба
Кольору прапора
Моєї держави.
Шлю привіти
Холодним морям,
Горам високим,
Яким осінь
Золото кинула,
А потім забрала.
Витираю сльози
Матері-Україні,
Що совою виє
За вбитими синами.
Душу їй грію
Обіцяним сонцем.
Шукаю надію
На дні можливостей.
Птахом лечу
Над рідним краєм.
Віри пір’їни
З висот скидаю.
Ловіть, співвітчизники!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538682
Рубрика: Білий вірш
дата надходження 22.11.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)