якщо запитаєш
де та вчорашня
що тужила вогняними річками
по всесвіту листопада
входячи в коло
до якогось лісу вона пішла
і не повернулася
якими вітрами хлестало її
зрізуючи коси
як по лезу снігу босоніж
перший від першого
що завжди говорить на мові кохання
де тіло душею бачить смерть
у всьому всесвіті тепер
немає дівчинки
є тиша і жінка
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537625
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.11.2014
автор: ChorusVenti