А так буває, що бракує слів,
що всі вони застрягли десь в гортані
між видихом і вдихом почуттів,
між літер неозвучених рядків
завмерли в замороженому стані.
А так буває, що слова німі.
Беззвучні, безголосі, безтілесні.
Мов блискавиці - страшно-вогняні
або безпомічно застряглі у багні...
Або холодні, наче крига скресла.
Буває, що слова печуть вогнем,
іржею монотонно роз'їдають.
Буває проливаються дощем
із теплих сліз неспинних, а іще
буває, що слова лікують рани.
Буває, що слова, як те сміття,
із вуст злітають необачно й зле.
Буває, що тримається життя
за слово тепле, що його простяг
хтось зовсім незнайомий нам. Але
слова зігріють, обнадіють, змиють гнів,
відкриють очі -як їх не маскуєш!
І як би тяжко не було тобі,
завжди знайдеться пара добрих слів,
хоч і буває, що тих слів бракує...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537492
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.11.2014
автор: Meggi