У білім попелі століть
Цвіркоче пам’ять в сивих росах…
– Куди навпомацки біжить
Твоя дорога златокоса???
Впаде безлика тінь
Й кургани вкриє прадідівські,
Громами змолиться – зболить,
І перед супостатом стане по-князівськи –
Не приречена, не зречена – охрещена вогнем,
Золавими тривогами умита…
Ми з Тобою йдем, ми йдем…
О, Вкраїно-леле, – Нене у вінку із жита!
17.09.11
------------------------------------------------------
Чорновик не хочеться редагувати, щоб не втратити ідею.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537461
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.11.2014
автор: *SELENA*