Я хочу бачити тебе навколо себе,
Я хочу чути твій голос окрім себе.
Бути с тобою, плакати, сміятись.
Розділити тобі душу, а не тільки намагатись.
Скільки ще треба проливати білі сльози,
Щоб тебе хоч обійняти, розпалити в небі грози.
Ти моє серце поклади собі в долоні.
Я подарую тобі квіти любові.
Візьми мої руки та притули до себе.
Впусти моє серце в твій шматочок тебе.
Всі зірки на небі не палають так, як палає серце.
Та любов, кохання рушить мою кров.
Я хочу відчувати, танцювати із тобою.
Я можу впасти на коліна пред тобою.
Що мені зробити, щоб ти мене покохала?
Кожин день своєю вродою чарувала.
Ранок й вечір без тебе не існує зовсім.
Мрії очі затуляють. Я не хочу бути кожним.
Хто може зупинити мене зараз?
Ми будемо разом до землі і до небес.
Твої очі так чарують, вони манять у безодню.
Хто це зараз зрозуміє? Я не можу, плачу кров’ю.
Від себе я відриваю серце. Сльози, біль у мозку.
Я для тебе буду жити… Це кохання так нестерпне...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=53599
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.01.2008
автор: ZerdA