вона бачила смерть в очах його смутку
і небуло в них геть нічого, крім болю,
нічого, крім сліз, ледь прихованих хутко,
розлитих в морях, небесах і тобою...
всі дні його, вечори й ранки паршиві -
розірвані ковдри нічного тепла...
і снів сірі сльози текли вже по шиї -
зібрати крилатих очей не змогла...
08.11.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535653
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.11.2014
автор: Микита Баян