Вже місяць жовте пузо оголив.
На лісом почорнілим став світити.
А день останні промені пролив
І ліг на хмару, щоби відпочити.
Сховались птахи між густих гілок.
Сонату дневі чесно відспівали.
Коти скрутили тіло у клубок.
Дерева стихли. Трави полягали.
У небі зорі розвели вогні,
Розносить людям сни цариця ночі.
Лише в поета світло у вікні.
Йому до вуха Муза щось шепоче.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535441
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 07.11.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)