Подихом, наче маривом ночі,
поринаєм в потоки бажання .
Бачимо крізь заплющені очі,
як горить наш вогонь від кохання.
Не слід думати, що буде з нами ,
чи продовжать палати лещата.
Не порівнюй болото з вершками!
Це піднесення не подолати.
Ще в твоєму житті будуть гори,
і долини і луки безкрайні.
Тільки ти не забуть наше море,
де єднаємось ми у коханні!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535208
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.11.2014
автор: А. Сонний