Здавалось би – посіяно і зібрано,
І хата не холодна, і постіль,
І пишеться хореями й верлібрами,
І все ж – чогось бракує у житті.
Чи вітру – молодого і бадьорого,
Чи душ прозорих в щирості своїй,
Чи потяга – веселого і скорого,
Щоби помчав до станції надій.
Щоб небо там веселками сміялося,
А поміж ними – звабний щастя птах,
Щоб в кольоровім світі прописалися
Моєї долі стомлені літа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535044
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.11.2014
автор: stawitscky