ЇЖА-ЧОК

Їжа-їжа-їжачок
Наслухався  балачок
Від  кумедних  пташечок,
Де  живе  домовичок  —
Ненаситний  павучок,
Щоб  відкрити  тайничок.

Та  й  побрів  на  смітничок  
У  світінні  зірочок,
Прикусивши  язичок,  
Щоб  утримати  мовчок,
Доки  спить  домовичок,
Щоб  відкрити  тайничок.

Захований  у  сачок,
Серед  безладу  пачок,
Між  листками  книжечок,
Засвітився  сам  значок
В  королівстві  казочок,
Щоб  відкрити  тайничок.

То  був  ключ,  немов  смичок,
Що  нагадував  гачок.
Він  затис  у  кулачок
І  поклав  під  язичок,
Та  й  поповз,  як  слимачок,
Щоб  відкрити  тайничок.

Там  побачив  рюкзачок
Із  колючих  голочок,
І  нап'яв,  як  піджачок,
Та  й  подався  до  качок
Похвалитися  разок,
Бо  знайшовся  тайничок.

Зачепивсь  за  патичок,
Покотився  на  бочок,
Наколов  собі  дичок  —
Жовтобоких  яблучо́к...
Буде  ситий  їжачок  —
Пригодився  тайничок!..          

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534814
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 05.11.2014
автор: Lana P.