Сірий дощ, тихий дощ, мурий дощ
До душі наполіскує смуту.
Світ увесь, певно, й осінь також
Молить Бога війну перебути...
А довкруж - хоровод парасоль,
Кольорових і зовсім потертих.
На жаскім перехресті недоль
Не зустріти би воїну смерті!
Мокрі ноги і мокра душа.
Накриває думки дрижаками.
Не вартує життя ні гроша
Там, де люто вбивають без тями!
Та коли ж проясніння прийде,
Янгол білий до скронь доторкнеться?
Милий Боже, благаю Тебе,
Борони світло кожного серця...
......
Сірий дощ, тихий дощ, мурий дощ
До душі наполіскує смуту.
Світ увесь, певно, й осінь також
Молить Бога війну перебути...
(13.10.14)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534096
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.11.2014
автор: Леся Геник