Ти синку де?

 
-Ти  синку  де?
-Я,  мамо,  на  Майдані...
-Це  ж  наче  в  Києві!  Хіба  ж  то  я  пускала?
Ой  неслух!  Знов  удома  сумно  стало?
-Матуся,  не  сердиться  -  то  вже  давнє...
Сьогодні  -  інше!
-Чутно  щось...  Стріляють?
-Салюти...  Прошу  ,  рідна,  не  турбуйтесь!
-А  чи  то  Гімн?
-Так!  Люди  тут  співають...
-Чи  ти  голодний  синку?
-Ні,  матусю!
-То  ж  довго  не  гуляй,  бо  кличе  праця!
Катруся  вдень  заходила  ,  як  мара:
Сумує  за  тобою  -  так  сказала...
А  в  мене  телевізор  щось  зламався.
Десь  зник  Сірко  і  курка  знов  пропала-
Нема  без  тебе  ладу.  Чуєшь,  синку!
-  Так  чую,  мамо!  Ви  простіть,лебідко...
Мить  й  куля  цю  розмову  обірвала...
І  мати  все  одразу  зрозуміла,
Побігла  боса  по  селу  :"На  віче!!!"
І  пальцями  царапала  обличча
Своє,  і  коси  рвала  й  вила...
А  звідусіль  вже  бігли  -  бігли  люди...
Прибігла  й  Катя,  на  коліна  впала:
Із  нареченої  вдовою  вона  стала,
А  не  дружиною...Як  їй  сердешній  бути?
"Ти  синку  де?"-гукала  в  небо  мати...
Помер  Герой  і  село  за  мить  змінилось:
В  серцях  громади  гідність  народилась
Й  тепер  свободи  звіру  не  попрати!!!

Київ  18.02.2014р.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533552
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 30.10.2014
автор: Мара Рута