Що ж Ти накоїв український люде?
Чому «Свободу» в Раду не впустив?
Обрав усіх, хто влада, чи ще буде,
А гідних патріотів не схотів.
Вони найперші із повсталих на Майдані,
Хто мужньо лавою на ворога ішли,
А потім побратимів на війні втрачали,
За те, напевне, й в Раду не пройшли.
Ти не помітив тих, хто мовить правду
На Богом даній, на своїй землі,
Хто разом, як один, і голосує, цементує Раду,
Бо справжні патріоти – і одні…
Чи Ти сліпий, чи Ти дурний, народе,
Якщо не втямив вибору цього,
Бо не годиться кращого із роду
Не помічати, не сприймати за свого.
То де ж Твоя одвіковічна мудрість?
Де честь і совість, прагнення добра?
Невже засліплена душі і правди сутність,
Коли в полові не побачив Ти зерна.
Допоки ж будемо ми гірко помилятися?
І знову наступать на ті ж граблі?
Бездумно блазням і базікам довірятися,
І прирікати Україну в сірі дні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533164
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.10.2014
автор: Олекса Світлий