Хай ніч сизокрила підніме вітрила
І тихо, як лебідь, пливе до зорі,
Хай мама тихенько, щоб тільки заснули,
Розказує казку малій дітворі.
Розкидані іграшки слухають казку,
І носики тихо маленькі сопуть,
Закриються скоро в дітей оченята,
Забудуть усе і спокійно заснуть.
Нехай хоч вони ще у сні політають,
Батьки вже не вміють літати вві сні,
Хай сниться їм літо, струмочки і квіти,
І щебіт пташиний, і гарні пісні.
Заснули давно їжачата й зайчата,
Лиш жаби співають в ставу про любов,
Заснули у гніздах пташки й пташенята
Для того, щоб зранку прокинутись знов.
А поки що ніч сипле зоряні квіти,
Заснули дерева, ліси і садки,
Хай виростуть діти, вони своїм дітям
Розкажуть хороші і добрі казки.
Спокійної ночі, спокійно сплять діти,
Вони, як дзвіночки сміються вві сні,
Хай сниться їм літо, струмочки і квіти,
І щебіт пташиний, і гарні пісні.
Нехай хоч вони ще у сні політають,
Батьки вже не вміють літати вві сні,
Хай сниться їм літо, струмочки і квіти,
І щебіт пташиний, і гарні пісні.
22.08.2005
Пісня «КАЗКИ»
https://www.youtube.com/watch?v=jkmcLYlC6vE&list=UU7-MKgd3LBcqwL5w8WS3cxQ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532893
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 27.10.2014
автор: Олександр Шевченко