Хмарки втікають в далечінь,
До осені без гриму,
І сяє знову чиста синь,
Дівочими очима.
Легенький вітерець крильми,
Несе хмарини білі,
Втікає осінь до зими,
Немов кульбабки спілі.
Приспів:
Очі небесні в серце запали,
Раз і назавжди причарував.
Дивлюсь на небо наче у очі,
Очі кохані, очі дівочі…
А синій погляд двох очей,
Розносить жар по тілу,
Не тільки гріє – він пече
І подає надію…
Без крапель небо у тиші
І сонце ясне зрання,
Тепло буває у душі,
Коли горить кохання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532788
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.10.2014
автор: Віталій Назарук