Чи тепло, тобі, Україно?
Бо знову ідуть холоди...
Чи віриш у завтра наївно?
Що може не бути біди...
Що люди нового століття
Не будуть, як люті вовки!
Що мир і добро на цім світі
Дани нам уже на віки!
І правда завжди переможе,
А кривді вже місця нема!
І сила тим не допоможе,
У кого по душах зима!
Холодні обійми не гріють,
Їх газ не все може зігріть,
І лихом вони не засіють
Країну, де воля не спить!
Вже люди у цілому світі
Побачили хто ті для нас:
І голод в минулім столітті,
Тепер - душогубкою газ!
А зверху густою брехнею,
Наклепом, нахрапом і злом:
"Немає держави тут цеї,
Тут все лише наше було!"
А, ти, розпря'мивши крила,
Нікому ні помсти, ні зла,
В майбутнє, як сокіл, злетіла,
Бо віру свою зберегла!
Чи тепло тобі, Україно?
Хай ворог від люті шипить!
Тепліша завжди від руїни
Свободи нескорена мить!
11.10.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531973
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.10.2014
автор: Микола Серпень