Моя краса, моє старинне місто,
Одягнуте в вечірні ліхтарі…
І золото, що вбрало урочисто
Дерева, наче зорі угорі.
Твої проспекти, вулиці, бульвари,
Вечірній замок і старий собор,
Зіркове небо в місячній оправі
І клумби, що вдягли новий узор.
Вечірні ринки, мовчазні з замками,
Готелі, магазини у ночі…
І збиті роси біглими зайцями,
І сонні поміж гілками сичі.
Мій рідний Луцьку, соколе замковий,
В каштанах, липах, кленах, старині…
Лишайся і надалі загадковий,
Відбийся моїм містом у мені!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531027
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.10.2014
автор: Віталій Назарук