Ніколи вовк не буде псом. Така порода.
Бо воля вольная мені - це нагорода.
Мене не можна у вольєр. Стріляй у груди.
Готовий я прийняти смерть. Служить не буду.
Мій ліс, моя земля. А ти - з капканом.
Хіба ти знаєш, як кровить від нього рана.
Я лапу перегриз, гляди. У пастку втрапив,
А потім мстив тобі завжди, хоч був без лапи.
Ну, що стоїш, твоя взяла. Лиш добре цілься,
Ти, знаєш, нам з тобою вдвох, не буде місця.
Родився вільним на землі. А ти - заброда.
Ніколи вовк не буде псом. Така порода...
Оксана Максимишин-Корабель
17 жовтня 2014 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530584
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.10.2014
автор: ОксМаксКорабель