Так ясно вчора сонечко сіяло.
Ходила осінь містом і селом.
Чарівним пензлем листя малювала,
Розмазувала тіні рукавом.
Такі пейзажі де ішла, лишила –
Очей не відірвати від краси.
Сьогодні ж, десь поділась її сила,
Сховалась в пар вечірньої роси.
І опустило небо сірі крила.
І сльози в трави, птахи – у кущі.
І навіть зорі ясність загубили.
Лягла зажура хмарою в душі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530191
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 15.10.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)