У мого брата хобі – малювати…
І йому це вдається!
Завдяки деяким з його робіт ( і, звичайно, Коханню)
я тут дещо навигадував…
Пам'ятаєш?
Як ти цілувала
В першу ніч мої юні вуста...
Ти так сильно мене покохала!?
Чудеса?
Чи дарунок Христа,
Бо ніколи й ніде більш не бачив
Я такої краси, як твоя,
І усім своїм серцем гарячим
Буду ніжно любити, бо я
Безумовно прийняв цей дарунок,
Він солодкий і трохи терпкий
І нагадує дивний малюнок:
Ми і всесвіт...
Великий такий...
Пам'ятаєш?
Як ми обіцяли
Бути разом у щасті й біді...
Мабуть ти мене й досі кохаєш!?
Чудеса?
Чи у нашім гнізді
Всі моменти акцентами сталі,
На вікні завжди квіти стоять,
Прозаїчні життєві печалі
Розчиняються в римах, горять
У вогні нескінченної ласки,
Кожен подих зізнанням палкий
І бажає продовження казки...
Час чекання, як вперше, -
Тремкий...
Пам'ятаєш?
Ти якось казала,
Що немає в цім світі чудес...
Але ж ти мене й досі кохаєш!?
Чудеса?
Чи звичайний процес,
Невідомі в якому відомі,
А доданки у суму злились,
Почуття - вже давно аксіома,
Суть якої злітає у вись,
Наче пензлем ідилія щастя,
Поцілунок настільки тривкий,
Що бажає подвійне причастя,
Навіть погляд, як вперше, -
П'янкий...
15.10.2014
Картини:
Андрій Клим'юк
1. «Хвиля кохання», 2012р.
2. «Чекання», 2013р.
3. «Ідилія», 2014р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530018
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2014
автор: Serg