Дошка (плоскіше нікуди)

Я  сидів  на  лекції,  втупившись  в  телефон.  Навколо  всі  веселилися,  ржали  з  якихось  тупих  жартів,  говорили  про  плани  набухатися,  про  те,  хто  кого  і  з  ким,  про  п'янки,  траву  і  п'яних  дівчат.  Завжди  такі  активні.  Завжди  сповнені  енергії.  Я  ж  відчував  себе  абсолютно  чужим  у  цьому  світі.  В  їхньому  світі.  Невидима  стіна,  яка  мене  оточувала,  стала  ще  товстішою  і  такою  реальною,  що  до  неї  можна  було  доторкнутися.  Зсередини.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529692
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.10.2014
автор: fire_maroder