Іще півкроку – і театр ілюзій.
Туман-паломник по думках бреде.
Пекельні небеса прорвали шлюзи,
Іржавим листям обпадає день.
Тікай, душа, із себе та від себе,
Та тінь твоя до болю приросла.
І кров’ю зацвіли тернові стебла,
Тлумачать сенс неписаних послань.
Іще півкрику – й запалає тиша,
Мов голос пекла – музика провин.
В чистилище осіннє кануть вірші,
І моляться там мертві за живих…
Ще гріх – і проведеш у вічність осінь,
Замовиш тризну тужним скрипалям.
І ти падеш, мов грудень-зброєносець
На службі в снігового короля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529395
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.10.2014
автор: Лілія Ніколаєнко