Ти не гупай…

Ти  не  гупай  словами  до  попелу.
У  броньованім  серці  
Шпарину  для  мене  залиш.

Накосили  берізок  ми  зопалу,
Дикобрази-образи
Скалічили  хатній  спориш...

Ти  не  грюкай  плечима  до  виразок.
У  літописі  долі
Лиши  мені  кілька  рядків.

Намололи  завзято  ми  вигадок.
ГордіЇ-буревії
Відтинали  чуби  вітряків...

Повертайся  із  хижого  виміру.
І  на  змучених  скронях
Цілунками  ляже  тавро.

Не  шукай  незумисностям  наміру
На  рулетці  життя
Я  довіку  без  тебе  -  ЗЕРО.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528960
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.10.2014
автор: Бариловська