Бабине літо.

О,  що  там  трапилось  такого:
Тебе  не  чути,  ти  мовчиш.
Мовчання  неба  голубого
Собі  хай  буде  –  ти  ж  облиш.

Скажи  щось  гарне  і  веселе,
Хоч  час  –  розвіяти  й  забуть.
Налий  вина  нового  в  келих,
А  негаразди  хай  ідуть.

Ти  підморгни,  чи  посміхнися,
Забудь  про  справи  всі  лихі.
Дивись,  уже  червоне  листя
Тобі  лоскоче  чобітки.

І  осінь  бабиними  днями
Дарує  нам  чарівні  сни,
І  хтозна  що  там    буде  з  нами?!
То  завтра,    -  зараз  день  ясний.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528695
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.10.2014
автор: Мірошник Володимир