Поза сумнівом, ти – Богиня...
Сам тебе до небес я возніс.
І тепер ритуал поклоніння
Моїх буднів наповнює зміст.
Я кладу на олтар нову жертву
І останню – моє це життя.
І благаю, - прийми, бо нестерпне
Без обожненої.
Каяття
Я молитвою шлю.
Ще благаю
Щоб простила мої ти провини...
Грішний світ знов осяй, Неземная,
Храм Кохання,
освячені стіни.
Воздвигаю повітряні храми,
Де єдиний я прихожанин...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528611
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.10.2014
автор: Юрij Бyжaнuн