Так ніщо не тримало слів,
Так ніщо не губило їх.
Ти сказав все, що не хотів,
Між закінчень сховавши сміх.
Я ловила рядки й між них,
Відключила усе моє.
А, коли ти скінчив й затих...
Глянув в вічі і, що у них...
Я вже знала, що видих-вдих
Це єдине, що з нами є!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528269
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.10.2014
автор: Келя Ликеренко