Осінь ніжно вела за руку

Осінь  кликала  зранку  в  мандри,  
Шепотіла  новини  листям:
 -  Вийдеш  в  поле  --  відкриються  чари,
Стану  поруч  я,  сонця  блиском.
Сама  буду  покірним  гідом,
Покажу  кожен  кущ  і  билину,
Зачарую  веселкою-лісом,
Мрій  вінок  схопить  ключ  журавлиний.
В  небесах  ніжно  хмарки-пір'їни
Розіграються  з  теплим  вітром.
Якась  мить  --  і  вже  ковдра-перина
Позмагається  з  бабиним  літом.
Осінь  ніжно  вела  за  руку  --
Лікувалась  душа  красою...
На  шматки  вітер  рвав  жаль-думку...
А  вона  все  над  вухом  осою...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527905
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.10.2014
автор: zazemlena