Синку любий, благаю прости
Нас усіх, хто живий і з руками…
Не змогли ми тебе вберегти,
Затулити своїми тілами.
Карбував на юначій руці –
Славу неньці своїй - Україні,
З батальйоном хоробрих бійців –
Боронили її до загину.
За високу, синівську любов –
Відтяли люті нелюди руку,
Не даремно лилася ця кров…
Не забути усім твою муку.
Підла, дика азійська орда
Не відомі їй гідність і слава
Нам віками від неї біда
Недо люди і недо держава.
30.09. 2014р. Надія Таршин
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527177
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.10.2014
автор: Надія Таршин