Хто шукає тепла - замерзає ще влітку,
Ми отримуєм те, що повинні.
Хтось заплутався весь у рибальську сітку,
Однак, маємо бути сильні!
Він частина тебе, а ти для нього чужа,
У кожного із нас свій вибір.
І в горя людського є певна межа,
Це ще не повна загибель!
Ось так віднайшлися і загубились,
Наївність залишилась десь позаду.
Чим тоді наші серця так живились,
Коли ж ми впустили зраду.
І треба змиритись, і треба іти,
Потрібно розставити й свої цілі.
Життя її зараз чомусь без мети,
І дні осінні - похмурі та сірі.
Солодка "Романшка", чорна кава,
І трохи гарячого віскі для сну.
Доля чомусь її не обійняла,
Закрила на ключ вхід у весну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527147
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.10.2014
автор: Lili