Бездіяльність вбиває. Беззахисність — теж.
Виходиш на вулицю з монстром в очах,
Нена́висть людська вже палає без меж,
для них ти — ніхто, для них — ти вже прах...
Один лише порух — «вперед» чи «навпроти»,
одне лише слово про ласку чи біль
та й стигне душа у людської когорти...
вдивляєшся в очі, а у них заметіль...
Одну лише думку про незримий талан
безслідно стирає всього декілька фраз:
«ти — одвічне ніщо», «ти — гнилий наркоман».
Вони гірші ніж горе і їдкіші ніж газ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527049
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.10.2014
автор: Silver Snow