Поет, як ватра, і горить і пломеніє,
А то загасне його полум’я душі.
І знову вітер іскру розігріє
Думок…Засяють вітражі віршів.
Минає день за днем,спливають роки,
Поет згорів…А ватра ще димить
В його словах, у пережитих кроках…
Її ніхто не зможе погасить…
25.09.14р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525905
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.09.2014
автор: леся квіт