Сторінка недописаної книги

-І  все  ж  всі  чоловіки,  які  мали  з  вами  зв'язок,  переконують,  що  ви  особа  легкої  поведінки.  
-  Хм…  Ви  б  теж  так  говорили.
-  Думаєте?  
-  Знаю.  Ви,  чоловіки,  слабкі  в  силу  своєї  слабкості  перед  нами.  Ви  прагнете  володіти  нами  цілком  і  повністю.  Говорити,  куди  іти,  що  робити,  як  дихати,  як  не  дихати,  як  підняти  ніжку  і  куди  покласти.  Це  проходить  у  більшості  випадків,  бо  будь-яка  жінка  віком  від  23-30  років  боїться  залишитися  одною  і  не  звити  свого  гніздечка  з  дорогим  мужчиною.  І  хай  цей  мужчина  буде  п’  яницею,  маньяком,  злодієм,  придурком,  аби  люди  не  говорили  про  жінку  як  про  стару  діву.  Ця  більшість,  а  я,  перепрошую,  зву  таку  більшість  мишами,  згодна  терпіти  усе,  навіть  відверті  приниження  від  своїх  мужчинок.  Зате  ж  яка  радість,  як  іде  він  біля  тебе,  вгодований,  непобритий,  замусолений  своєю  лінню,  з  масними  губами,  зве  тебе  дурепою  і  штурхає  постійно!  Це  –  твій  мужчина!  Ти  від  нього  залежиш,  ти  живеш  заради  нього!  Вибачте,  але  отакі  саме  миші  і  створюють  стереотипи.  Майже  всі  чоловіки  (крім  тих,  що  виховані  мамами-стервами)  починають  бачити  в  жінці  рабиню  і  непотріб.  Тягають  своє  черево  по  чужих  жінках  і  мусолять  своїми  масними  губами  їх  самотні  (  в  основному)  тіла.  Ой…  Бр…  Аж  самій  гидко  стало!  І  от  тоді  починається  головне.  Образ  жінки,  що  є  красивою,  добре  одягається,  виглядає  незалежно  і  вербує  чоловіків  направо  і  наліво  викликає  у  них  агресію.  Як  же  це  так!  Жінки  ж  повинні  служити!!!!  А  ця  –  неправильна!  Її  хочеться,  вона  б  так  гармоніювала  із  моїм  диванчиком…  А  дудки!  Такій  треба  гроші,  гарна  ніч  і  свобода.  Я  саме  з  цієї  категорії.  Нас,  пане  лікарю,  паплюжать,  нас  називають  сучками,  на  нас  ставлять  клейма  стерв.  Але  нас  же  й  обожнюють.  А  кого  ж  любити?  Отих  мишей???  Вибачте,  я  тут  розумію  чоловіків.  І  цим  же  ж  користуюся.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525712
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.09.2014
автор: Олеся Руда